Байки майстра-побутовика
Додано: 06 червня 2019 22:49
Байка 1 та 2
Робота з людьми – важка робота. Люди всі різні, зі своїми заскоками, світоглядом та миттєвими поривами душі. Якби вони були однаковими, можна занудьгувати, а так кожен день роботи свято.
Реклама послуг майстра з ремонту побутової техніки (та й будь-якого іншого) може бути "офіційною" і не зовсім. Не зовсім – це "сарафанне радіо". Ти зробив роботу добре та якісно. Люди передають телефон з рук до рук з рекомендаціями. Це найкращий вид реклами. Він нічого не вартий майстру фінансово. Також він практично виключає ситуації, коли не заплатять чи вирішать розвести на гроші. Але навіть працюючи виключно "за сарафаном" можуть бути нюанси.
Декілька історій з особистого досвіду.
А хіба вам не цікаво, що сталося?
Молода сім'я. Зовсім. Двоє, схожі на студентів. Пральна машина не перестає набирати воду. Самозлив. Пояснюєш по телефону, що якщо в ній немає води і немає на підлозі, то вона кудись жеж дівається. Куди? У каналізацію самопливом. Жодного зворотного клапана на зливі немає. Вода не виливається з бака тільки у випадку, якщо зливний шланг піднятий вище за рівень води в баку. Розуміння суті того, що відбувається, не чую, всіляко відмовляю від приїзду. Порожній виклик. Підняти шланг із підлоги. Можуть не заплатити, вважаючи, що майстер не заробив цих грошей (за виклик, не більше). Їхати через все місто. Але вмовляють. Приїжджаю. Шланг на підлозі. Піднімаю, фіксую. Демонструю, що пральна машина тепер працює як треба. Розраховуються. Начебто все добре. Але НІТ! Наступного дня дзвінок. "Ви нам робили пральну машинку, а тепер у нас щось тече". Що тече? Щось у районі раковини. Ну то подивіться, що тече. Я знімав тільки зливальний шланг із патрубка на сифоні, потім повернув на місце. Більше нічого не чіпав. Ви це бачили. Пральну машинку вмикав та перевіряв. Нічого не текло. Ви це бачили. Які питання?
Хлопчина, трохи підвищуючи голос: "А хіба вам не цікаво що трапилося?". Я здивувався. З якого переляку мені має бути цікаво, що у тебе там потекло? Розмовляли ми довго. Абсолютно марно, людина не розуміє аргументів. Він стояв поруч, бачив, що нічого не тече, а сьогодні в нього потекло і винен, звичайно, майстер.
Пізніше я потрапив до тієї квартири. Коли включили воду від стояка, побачили шланг холодної води раковини, що тече по тілу, поряд з якою стояла пралка. Нічого не сказав. Розвернувся та пішов. Тому що є у житті безглузді речі.
Ти взяв багато грошей, тому ЗАРАЗ приїдеш і зробиш мені БЕЗКОШТОВНО!
Дуже люблю виклики у сільську місцевість. Зазвичай селяни значно людяніші і добріші за міських. Чому не знаю. Просто такий порядок речей і все. Але є в нашій місцевості два села, від назв яких псується настрій. Так пішлО, що якщо виклик туди, то або не заплатять, або будуть якісь абсолютно неадекватні ситуації.
Змінював на пральній машині Ханса підшипники. Випадок запущений, видно, що прали з підшипниками, що гуділи, більше півроку. Потім передній (з боку сальника) підшипник розсипався і злетів ремінь. Вирішили ремонтувати, а то так би далі і прали якби не злетів. Ех, привіт геморой.
Намагаюся максимально промовляти всі умови та терміни. Бачу, начебто є розуміння, що якщо втулку сальника задерло, то або заміна хрестовини (що дорого і чекати), або робота токаря, але токар якщо сильно зайнятий, то до двох тижнів. Добре, згодна. Розбираю. Розбирається важко, шурупи закисли. Готово. Так і є, підшипник розсипався, втулці кранти.
Віддаю токарю. Токар зайнятий. Через тиждень жінка починає надзвонювати і голосити що довго. Вирішую спробувати поставити їй барабан із обмінного фонду, а її хрестовину залишити собі. Везу на адресу, починаю збирати та бачу що буде зазор між манжетою та барабаном. Пояснюю ситуацію: нічого не вийде і треба чекати на її хрестовину. Помічаю дивний погляд, сенс якого зрозумів дещо пізніше. Вона подумала, що я намагаюся їй впарити некондиційну запчастину.
Дочекався токаря, зібрав усе, розрахунок.
Через рік за кілька днів до закінчення гарантійного терміну на заміну підшипників/сальника (тоді давав 12 місяців) дзвінок рано-вранці і голос у трубці:
- Ви робили мені пралку рік тому і ДОРОГО ВЗЯЛИ! (Взяв не дорого, середньоринкова ціна, озвучена до приїзду, так що мадам мала час продзвонити інших).
- Пралку робив, взяв як завжди, що трапилося?
- Вона не працює.
– Що саме не працює?
- Барабан не крутиться. Помилка E21.
- Це помилка щодо двигуна. Підшипники гриміли на віджимі?
– Ні.
- Можу приїхати. За гроші, оскільки гарантія тільки на виконану роботу, а не на пральну в цілому.
- НІ. ТИ ВЗЯВ ДОРОГО, ТОМУ ПРИЇДЕШ ЗАРАЗ І ЗРОБИШ БЕЗКОШТОВНО!!!
- Я не розмовлятиму в такому тоні. (Кидає трубку).
Згодом розповідав колега. Йому зателефонувала ця жінка. Він поїхав. Коли ремонтував клієнтки не було вдома, був її чоловік. Колега показав роз'єм з двигуна, що злетів від вібрації, поставив на місце і пояснив, що до заміни підшипників це не має відношення. Клієнт зрозумів. Хтось вибачився? Ні звичайно.
Так і живемо.
Робота з людьми – важка робота. Люди всі різні, зі своїми заскоками, світоглядом та миттєвими поривами душі. Якби вони були однаковими, можна занудьгувати, а так кожен день роботи свято.
Реклама послуг майстра з ремонту побутової техніки (та й будь-якого іншого) може бути "офіційною" і не зовсім. Не зовсім – це "сарафанне радіо". Ти зробив роботу добре та якісно. Люди передають телефон з рук до рук з рекомендаціями. Це найкращий вид реклами. Він нічого не вартий майстру фінансово. Також він практично виключає ситуації, коли не заплатять чи вирішать розвести на гроші. Але навіть працюючи виключно "за сарафаном" можуть бути нюанси.
Декілька історій з особистого досвіду.
А хіба вам не цікаво, що сталося?
Молода сім'я. Зовсім. Двоє, схожі на студентів. Пральна машина не перестає набирати воду. Самозлив. Пояснюєш по телефону, що якщо в ній немає води і немає на підлозі, то вона кудись жеж дівається. Куди? У каналізацію самопливом. Жодного зворотного клапана на зливі немає. Вода не виливається з бака тільки у випадку, якщо зливний шланг піднятий вище за рівень води в баку. Розуміння суті того, що відбувається, не чую, всіляко відмовляю від приїзду. Порожній виклик. Підняти шланг із підлоги. Можуть не заплатити, вважаючи, що майстер не заробив цих грошей (за виклик, не більше). Їхати через все місто. Але вмовляють. Приїжджаю. Шланг на підлозі. Піднімаю, фіксую. Демонструю, що пральна машина тепер працює як треба. Розраховуються. Начебто все добре. Але НІТ! Наступного дня дзвінок. "Ви нам робили пральну машинку, а тепер у нас щось тече". Що тече? Щось у районі раковини. Ну то подивіться, що тече. Я знімав тільки зливальний шланг із патрубка на сифоні, потім повернув на місце. Більше нічого не чіпав. Ви це бачили. Пральну машинку вмикав та перевіряв. Нічого не текло. Ви це бачили. Які питання?
Хлопчина, трохи підвищуючи голос: "А хіба вам не цікаво що трапилося?". Я здивувався. З якого переляку мені має бути цікаво, що у тебе там потекло? Розмовляли ми довго. Абсолютно марно, людина не розуміє аргументів. Він стояв поруч, бачив, що нічого не тече, а сьогодні в нього потекло і винен, звичайно, майстер.
Пізніше я потрапив до тієї квартири. Коли включили воду від стояка, побачили шланг холодної води раковини, що тече по тілу, поряд з якою стояла пралка. Нічого не сказав. Розвернувся та пішов. Тому що є у житті безглузді речі.
Ти взяв багато грошей, тому ЗАРАЗ приїдеш і зробиш мені БЕЗКОШТОВНО!
Дуже люблю виклики у сільську місцевість. Зазвичай селяни значно людяніші і добріші за міських. Чому не знаю. Просто такий порядок речей і все. Але є в нашій місцевості два села, від назв яких псується настрій. Так пішлО, що якщо виклик туди, то або не заплатять, або будуть якісь абсолютно неадекватні ситуації.
Змінював на пральній машині Ханса підшипники. Випадок запущений, видно, що прали з підшипниками, що гуділи, більше півроку. Потім передній (з боку сальника) підшипник розсипався і злетів ремінь. Вирішили ремонтувати, а то так би далі і прали якби не злетів. Ех, привіт геморой.
Намагаюся максимально промовляти всі умови та терміни. Бачу, начебто є розуміння, що якщо втулку сальника задерло, то або заміна хрестовини (що дорого і чекати), або робота токаря, але токар якщо сильно зайнятий, то до двох тижнів. Добре, згодна. Розбираю. Розбирається важко, шурупи закисли. Готово. Так і є, підшипник розсипався, втулці кранти.
Віддаю токарю. Токар зайнятий. Через тиждень жінка починає надзвонювати і голосити що довго. Вирішую спробувати поставити їй барабан із обмінного фонду, а її хрестовину залишити собі. Везу на адресу, починаю збирати та бачу що буде зазор між манжетою та барабаном. Пояснюю ситуацію: нічого не вийде і треба чекати на її хрестовину. Помічаю дивний погляд, сенс якого зрозумів дещо пізніше. Вона подумала, що я намагаюся їй впарити некондиційну запчастину.
Дочекався токаря, зібрав усе, розрахунок.
Через рік за кілька днів до закінчення гарантійного терміну на заміну підшипників/сальника (тоді давав 12 місяців) дзвінок рано-вранці і голос у трубці:
- Ви робили мені пралку рік тому і ДОРОГО ВЗЯЛИ! (Взяв не дорого, середньоринкова ціна, озвучена до приїзду, так що мадам мала час продзвонити інших).
- Пралку робив, взяв як завжди, що трапилося?
- Вона не працює.
– Що саме не працює?
- Барабан не крутиться. Помилка E21.
- Це помилка щодо двигуна. Підшипники гриміли на віджимі?
– Ні.
- Можу приїхати. За гроші, оскільки гарантія тільки на виконану роботу, а не на пральну в цілому.
- НІ. ТИ ВЗЯВ ДОРОГО, ТОМУ ПРИЇДЕШ ЗАРАЗ І ЗРОБИШ БЕЗКОШТОВНО!!!
- Я не розмовлятиму в такому тоні. (Кидає трубку).
Згодом розповідав колега. Йому зателефонувала ця жінка. Він поїхав. Коли ремонтував клієнтки не було вдома, був її чоловік. Колега показав роз'єм з двигуна, що злетів від вібрації, поставив на місце і пояснив, що до заміни підшипників це не має відношення. Клієнт зрозумів. Хтось вибачився? Ні звичайно.
Так і живемо.